Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

(у фехтуванні)

См. также в других словарях:

  • апель — я, ч. 1) заст. Кавалерійський сигнал до збору. 2) У фехтуванні – удар правою витягнутою ногою по землі, що означає початок атаки …   Український тлумачний словник

  • асо — незм. Тренувальний бій двох спортсменів у боксі та фехтуванні …   Український тлумачний словник

  • батман — а, ч. 1) У балеті – особливий вид па. 2) У фехтуванні – удар зброєю по зброї противника …   Український тлумачний словник

  • випад — у, ч. 1) Різка подача корпуса вперед або вбік з упором на одночасно винесену зігнуту ногу (прийом у фехтуванні, гімнастичних вправах і т. ін.). 2) Недоброзичливий або ворожий виступ проти кого небудь …   Український тлумачний словник

  • відпарирувати — ую, уєш, док., перех. 1) У фехтуванні – відбити удар. 2) перен., рідко. Відповісти гостро, дотепно на докір, образу тощо …   Український тлумачний словник

  • дегаже — невідм., ч. У фехтуванні – вид атаки, під час якої рапіра чи шпага атакуючого відводиться від зброї противника, щоб завдати уколу по найкоротшій лінії …   Український тлумачний словник

  • еспадрон — а, ч., спорт. 1) Навчальна зброя з вигнутим або прямим клинком, що застосовується у фехтуванні (спортивний різновид шаблі). 2) Спортивна боротьба з цією зброєю …   Український тлумачний словник

  • естокада — и, ж., спорт. Прямий перпендикулярний удар рапірою, шпагою, еспадроном при фехтуванні …   Український тлумачний словник

  • кварта — и, ж. 1) Міра рідких і сипких тіл у деяких країнах. 2) розм. Те саме, що кухоль 1). 3) муз. Четвертий ступінь у діатонічній гамі. 4) муз. Один із основних інтервалів, який охоплює чотири ступені. 5) спорт. Позиція або фігура у фехтуванні …   Український тлумачний словник

  • парирувати — ую, уєш, недок. і док., перех. 1) Відбивати шпагою або шаблею удар противника (у фехтуванні). || Відбивати удар противника (у спорті взагалі). 2) перен. Відбивати, спростовувати напади або докази противника в суперечці …   Український тлумачний словник

  • пронація — ї, ж. 1) Положення обличчям донизу. 2) Рух передпліччя та кисті руки, при якому поверхня долоні повертається назад, а великий палець усередину. || Позиція у фехтуванні, коли озброєна рука нахилена долонею донизу …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»